МОЗ змінює правила інфекційного конт­ролю для всіх медзакладів

Експерти МОЗу знають, як запобігти внутрішньолікарняному інфікуванню під час догляду за пацієнтами. Тому затвердили відповідні правила наказом від 03.08.2020 № 1777 (далі — Правила). Документ обов’язковий для ЗОЗ усіх форм власності та підпорядкування. Хто відповідальний? Директор ЗОЗ та керівник комісії з інфекційного контролю.

Які питання інфекційного контролю врегулював МОЗ

Повний нормативний документ займає понад 85 сторінок. У ньому МОЗ змішав загальну інформацію щодо шляхів передачі, видів збудників, правил догляду вдома тощо.

Щоб ви швидше зорієнтувалися у Правилах, наводимо, що за чим у документі:

• шляхи передачі інфекцій;
• види збудників;
• біотероризм;
• правила догляду вдома;
• засоби індивідуального захисту;
• розміщення пацієнтів;
• транспортування пацієнтів;
• заходи щодо недопущення інфікування об’єктів внутрішнього середовища;
• заходи захисту — стандартні, контактні, крапельні, повітряні;
• догляд за пацієнтами, які потребують захисної ізоляції;
• заходи захисту залежно від інфекційного агента;
• вид і тривалість заходів захисту за окремих інфекційних хвороб та станів;
• заходи захисту залежно від симптомів;
• протидія кору;
• одягання і зняття ЗІЗ;
• порівняння медичних рукавичок із різних матеріалів;
• профілактика травмування голками;
• очищення і дезінфекція;
• схеми постконтактної хіміопрофілактики менінгококової інфекції.

Правила змінюють підхід до інфекційного контролю в ЗОЗ. Так, комісія з інфекційного контролю має побудувати систему інфекційного контролю залежно від способів передачі збудників та ризиків передачі в конкретному кабінеті, відділенні.

У чому полягає новий підхід до інфекційного контролю

У Правилах ідеться про заходи захисту під час догляду за пацієнтами: стандартний, контактний, крапельний, повітряний. Комісія з інфекційного контролю має побудувати систему інфекційного контролю залежно від способів передачі збудників та ризиків передачі в конкретному кабінеті, відділенні.

Стандартні заходи захисту використовуйте під час догляду за будь-яким пацієнтом. Діагностика інфекційних хвороб потребує лабораторного підтвердження, що займає час. Поки діагноз невідомий, орієнтуйтеся на клінічні прояви (табл. 1).

Якщо шляхи передавання інфекційного захворювання не визначені, застосовуйте не лише стандартні, а всі заходи захисту, якщо це доцільно. Використовуйте ЗІЗ одноразово, окрім ЗІЗ багаторазового використання, які можна очищати й дезінфікувати.

Таблиця 1

Які заходи захисту застосовувати за різних клінічних проявів

Клінічні прояви	Заходи захисту
Гостра діарея в пацієнтів із необхідністю використання підгузків (нетримання калу, зокрема в дітей)	Контактні заходи захисту
Менінгеальні симптоми	Крапельні заходи захисту протягом 24 годин після початку антибіотикотерапії. Обов’язково використовуйте маску та захисні окуляри або щиток під час інтубації трахеї. Контактні заходи захисту при догляді за новонародженими та дітьми віком до трьох років. Повітряні заходи захисту за наявності будь-якого інфільтрату в легенях у пацієнта (до виключення або закінчення бактеріовиділення). Повітряні й контактні заходи захисту за наявності дренованого інфільтрату з виділеннями або за підозри чи підтвердження внутрішньобронхіального розкриття туберкульозної каверни
Петехіальний або екхімозний висип із гарячкою	Крапельні заходи захисту протягом 24 годин після початку антибіотикотерапії
Петехіальний або екхімозний висип із гарячкою за умови підтвердження подорожі в країни, де реєструються випадки ВГГ за 10 днів до початку гарячки	Крапельні та контактні заходи захисту, ЗІЗ лиця та очей. Акцентуйте увагу на дотриманні правил і практик поводження з гострими предметами. Бар’єрні заходи, спрямовані на те, щоб не допустити потрапляння крові та інших біологічних рідин, посильте захистом взуття та ніг на останніх стадіях хвороби. Використовуйте респіратори класу захисту FFP2 і вище під час аерозольгенеруючих процедур
Везикульозний висип	Повітряні й контактні заходи захисту. Контактні заходи захисту реалізовуйте у випадках ураження шкіри, які з найбільшою вірогідністю викликані вірусами простого герпесу або коров’ячої віспи та в імунокомпетентних пацієнтів з локалізованою формою оперізуючого лишая
Макулопапульозний з кашлем, ринореєю та гарячкою	Повітряні заходи захисту
Кашель, гарячка, інфільтрат у верхній долі легені в імунокомпетентного пацієнта (ВІЛ-статус негативний або пацієнт не входить у групу ризику)	Повітряні та контактні заходи захисту
Кашель, гарячка, інфільтрат у будь-якій долі легені в імуноскомпроментованого пацієнта (ВІЛ-статус позитивний або пацієнт входить у групу ризику)	Повітряні та контактні заходи захисту. Використовуйте ЗІЗ очей та лиця й респіратори класу захисту FFP2 або вище під час аерозольгенеруючих процедур або якщо можливий контакт із мокротою. Якщо туберкульоз малоймовірний і немає даних щодо наявності в пацієнта інфікування збудниками, які потребують ізоляції в палаті для пацієнтів з аерогенною інфекцією, використовуйте крапельні заходи захисту замість повітряних
Кашель, гарячка, інфільтрат у будь-якій долі легені в пацієнта за умови підтвердження подорожі в країни, де реєструються випадки тяжкого гострого респіраторного синдрому або пташиного грипу за 10—21 днів до початку гарячки	Повітряні й контактні заходи захисту з обов’язковим використанням ЗІЗ очей
Бронхіоліт та/або пневмонія у новонароджених і дітей до трьох років	Крапельні й контактні заходи захисту. Крапельні заходи захисту скасуйте, якщо виключили аденовіруси й вірус грипу як етіологічні чинники хвороби
Рана за наявності виділень	Контактні заходи захисту. Додайте крапельні заходи захисту протягом 24 годин після початку антибіотикотерапії за підозри на інвазивне захворювання, етіологічним чинником якого може бути Streptococcus групи А

Після того як установили попередній діагноз або виключили інфекційну патологію, відкорегуйте або припиніть заходи захисту.

Якщо вид збудника відомий, послуговуйтеся Таблицею 2 з додатка 1 Правил.

Таблиця 2

Вид і тривалість заходів захисту за окремих інфекційних хвороб та станів

Інфекційна хвороба або стан	Заходи захисту	Тривалість дотримання заходу захисту	Примітки
<…>
Clostridium botulinum	Стандартні		Передавання від людини до людини не доведено
Clostridium difficile (дивись гастроентерити, викликані C. difficile)	Контактні + стандартні	Протягом усього періоду хвороби
Clostridium perfringens харчове отруєння	Стандартні		Передавання від людини до людини не доведено
<…>

У пацієнтів з імунодефіцитом виділення інфекційного агента може продовжуватися навіть після клінічного одужання. Тому комісія з інфекційного контролю має розробляти окремі підходи щодо таких пацієнтів.

Чим відрізняються заходи захисту, з’ясуймо далі.

Стандартні заходи захисту

Будь-які рідини організму пацієнта (кров, виділення й секрети), окрім поту, і непошкоджені шкіра та слизові оболонки містять інфекційні агенти.

Щоб вони не передалися, застосовуйте стандартні заходи захисту, до яких належать:

• гігієна рук;
• використання рукавичок;
• використання халатів захисту від інфекційних агентів;
• респіраторна гігієна й гігієна кашлю, використання масок;
• використання захисних окулярів або щитків;
• безпека при виконанні ін’єкцій;
• використання чистого й безпечного обладнання та інструментарію для надання медичної допомоги;
• утилізація відходів;
• очищення приміщень;
• використання чистої й безпечної білизни.

Перші п’ять пунктів — за відповідних видів медичної допомоги.

Використовуйте стандартні заходи захисту під час догляду за пацієнтом залежно від характеру взаємодії «працівник-пацієнт» та можливих ризиків контакту з кров’ю або іншими біологічними рідинами та/або інфекційними агентами. Для деяких маніпуляцій, наприклад венепункції, знадобляться лише рукавички, а за інших, наприклад інтубації трахеї, — рукавички, халат захисту від інфекційних агентів, респіратор, захисні окуляри або щиток.

Респіраторної гігієни та етикету кашлю мусять дотримуватися й медпрацівники, і пацієнти, і відвідувачі. Біля входу в заклад розташуйте інформаційні матеріали, наприклад стенди, наліпки, плакати з інструкціями.

Респіраторна гігієна та етикет кашлю передбачають:

• заходи контролю джерела інфекції — прикривання рота й носа паперовою серветкою під час кашлю та утилізація їх, рекомендація надягти маску особі з кашлем;
• гігієну рук після контакту з виділеннями з дихальних шляхів;
• розміщення пацієнтів з респіраторними проявами на відстані не менше ніж метр від інших пацієнтів у загальних зонах очікування або ізоляцію їх в окремих приміщеннях.

Контактні, крапельні та повітряні заходи захисту застосовуйте у випадках, коли стандартні заходи захисту не можуть забезпечити захисту від інфекційних агентів.

Крапельні заходи захисту

Працівники мають дотримуватися крапельних заходів захисту — носити маски й захисні окуляри або щиток, проводити гігієну рук, якщо надають допомогу пацієнтам з ознаками респіраторних інфекцій. Працівники з респіраторними симптомами мають уникати прямого контакту з пацієнтами й не мають права надавати допомогу пацієнтам із груп ризику розвитку ускладнень.

Щоб безпечно проводити ін’єкції, дотримуйте правил:

• використовуйте окрему разову стерильну голку та шприц для кожної ін’єкції;
• уникайте забруднення голки, шприца та лікарського засобу до та під час ін’єкції, а в разі забруднення негайно припиніть процедуру;
• за можливості використовуйте індивідуальну ємкість (флакон, ампулу) з лікарським засобом для кожного окремого пацієнта;
• дотримуйте правил асептики протягом усієї процедури.

Крапельні заходи захисту захистять від інфікування при контакті слизових оболонок ротоглотки, очей, носа або верхніх дихальних шляхів зі слизом з верхніх дихальних шляхів пацієнта, від кашлю або чхання.

Пацієнтів з інфекційними хворобами, викликаними мікроорганізмами з крапельним шляхом інфікування, розміщуйте в одномісних палатах. Якщо це неможливо, комісія з інфекційного контролю має розробити індивідуальні заходи.

Когортна ізоляція цієї категорії хворих можлива при дотриманні відстані між ліжками не менше ніж один метр і наявності ширми або іншого бар’єру між пацієнтами.

Крапельні заходи захисту полягають у тому, що працівники під час догляду за пацієнтом та за умови перебування в зоні догляду мають носити маски й захисні окуляри або щиток. Надягайте маску й захисні окуляри або щиток при вході в палату. Пацієнти мусять надягати маски, коли виходять із палати. Також пацієнти з респіраторними симптомами мають дотримуватися етикету кашлю і респіраторної гігієни.

Контактні заходи захисту

Контактні заходи захисту допоможуть запобігти інфікуванню шляхом прямого або опосередкованого контакту з пацієнтом або об’єктами внутрішнього середовища ЗОЗ.

Застосовуйте їх у разі догляду за пацієнтами з дренажами, нетриманням калу, сечі або слини. Таких пацієнтів розміщуйте в одномісних палатах. Якщо це неможливо, комісія з інфекційного контролю має розробити індивідуальні заходи.

Контактні заходи захисту полягають у надяганні халатів захисту від інфекційних агентів і рукавичок при будь-якій взаємодії з пацієнтами, включно з контактами з об’єктами оточення пацієнтів. Халати захисту від інфекційних агентів і рукавички надягайте при вході в кімнату чи палату пацієнта і знімайте на виході.

Повітряні заходи захисту

Повітряні заходи захисту вбережуть від мікроорганізмів, які зберігають контагіозність під час переміщення повітряними потоками на великі відстані. Розміщуйте таких хворих виключно в палатах ізоляції пацієнтів з аерогенною інфекцією.

Повітряні заходи захисту включають планову вакцинацію працівників ЗОЗ та навчання персоналу:

• роботі з респіраторами — коли надягати, як надягати, що таке фіт-тест, як зберігати й утилізувати;
• експлуатації палат ізоляції пацієнтів з аерогенною інфекцією;
• етикету кашлю й респіраторної гігієни;
• правил транспортування пацієнтів з аерогенною інфекцією.

Якщо не маєте змоги реалізувати повітряні заходи захисту через інженерні ресурси, дійте так:

1) забезпечте працівників, які доглядають за хворим, респіраторами класу захисту не нижче ніж FFP2, а пацієнта — масками;

2) помістіть пацієнта в окрему палату, бажано з передпокоєм чи повітряним шлюзом, із санвузлом та дверима, які щільно зачиняються; за можливості забезпечте деконтамінацію повітря (наприклад, екранований УФ-опромінювач та природна вентиляція). Унеможливте потрапляння «брудного» повітря в інші приміщення, зокрема й через будь-які вентиляційні канали;

3) обмежте вхід у палату, яка виконує функцію тимчасового ізолятора, і подбайте, щоб працівники надягали респіратор, якщо там працюють. Наприклад, на дверях розмістіть напис: «Обережно! Зона високого ризику! Надягни респіратор!»;

4) спробуйте після того, як надали невідкладну допомогу, перевести пацієнта в ЗОЗ, у якому є палати ізоляції пацієнтів з аерогенною інфекцією;

5) переведіть пацієнта в спеціалізований протитуберкульозний ЗОЗ, якщо в нього туберкульоз легень з бактеріовиділенням. Невідкладну хірургічну допомогу надавайте за місцем звернення або виявлення, дотримуйтесь повітряних заходів захисту.

Додаткові заходи захисту

Вакцинація. Усі працівники ЗОЗ, зокрема й ті, які безпосередньо не доглядають за пацієнтами, мають вакцинуватися відповідно до Календаря профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595.

Не допускайте до пацієнтів із високим ризиком виникнення ускладнень кашлюку медичних працівників із невизначеним або негативним вакцинальним статусом щодо цього захворювання. До групи ризику належать діти віком до 12 місяців та вагітні в третьому триместрі вагітності.

Працівникам рекомендована вакцинація від вітряної віспи в разі негативного вакцинального статусу.

Вакцинація інактивованою протигрипозною вакциною рекомендована особам із груп ризику щодо розвитку ускладнень грипу. Групи ризику МОЗ визначив у Календарі профілактичних щеплень.

Усі працівники ЗОЗ мають вакцинуватися від грипу щорічно, оскільки надають допомогу всім групам ризику без виключення й можуть інфікуватися самі. Керівник ЗОЗ має забезпечити процес вакцинації в підпорядкованому закладі.

Хіміопрофілактика. Цей захід не замінює вакцинацію, але може бути додатковим заходом для профілактики й боротьби з грипом. Постконтактна антимікробна хіміопрофілактика менінгококової інфекції показана у випадках тісних контактів із носіями генералізованої менінгококової інфекції в період контагіозності. Пацієнт контагіозний за сім днів до появи симптомів та протягом доби після початку антибіотикотерапії.

Скринінг відвідувачів. Відвідувачі переносять інфекційні агенти. Щоб запобігти інфікуванню, використовуйте пасивний та активний скринінги. Розміщуйте в загальнодоступних місцях інформаційні матеріали та нагадування — пасивний скринінг. Активний скринінг використовуйте цілеспрямовано для певних клінічних підрозділів або захворювань. Наприклад, виявляйте пацієнтів із підозрою на туберкульоз шляхом анкетування.

Комісія з інфекційного контролю має визначити, чи мусять відвідувачі використовувати бар’єрні ЗІЗ.