Фельдшерська школа була заснована у 1870 році для підготовки фельдшерів, які повинні бути стипендіатами земства із розрахунку по чотири кандидати на кожний повіт губернії (всього 32 особи). Розміщувалась земська школа
на другому поверсі одного із флігелів лікарні на Соборній площі, займала чотири кімнати під класи, одну – під учительську (в ній розміщувались шафи з шкільними посібниками, бібліотекою, фізичним кабінетом).
Згодом, починаючи з 80-х років ХІХ ст., кількість бажаючих отримати освіту в земській фельдшерській школі зростала, і з’явилась необхідність при прийомі до школи установити конкурсний іспит. В 1903 році вимоги на вступних іспитах були підвищені через великий конкурс, та у зв’язку з тим, що недостатньо підготовлені учні не в змозі були успішно проходити медичний курс школи.
Все більше зростав попит на фельдшерів, особливо в перше десятиріччя ХХ ст., коли боротьба з епідеміями вимагала значної кількості медичних працівників. Загальна кількість учнів школи в 1910 році досягла цифри 140 осіб.
З 1911 року вступ до школи проводиться за новими правилами: вік вступників повинен бути старше 16 років, а ті, що мають свідоцтво про закінчення 6-ти класів гімназії, приймаються без екзаменів.
Прийом жінок розпочався з 1912 року згідно постанови Губернського Земського Зібрання 1911 р., в якій дозволено вступ жінок до школи – 30% від загальної кількості вступників. (У 1912 р. до школи вступило 11 жінок).
За дореволюційний період з 1870 по 1916 рік фельдшерською земською школою було випущено 615 фельдшерів і акушерок.
Радянський період фельдшерська школа зустріла в приміщенні колишнього Комерційного училища на вул. Базарній, нині вул. Чкалова. Опікувався нею Губздрав і медичний відділ м. Єкатеринослава. З початку 20-х рр. будівлю училища одночасно займали кілька учбових закладів: ФЗУ мукомолів, школа лекпомів (в той час заперечувався так званий «фельдшеризм», вважалось, що лікувати може тільки лікар, а середній медичний персонал йому в цьому допомагає), акушерські курси. В 1930-х роках ця освітянська комуналка була частково розселена і до 1941 р. приміщення ділили між собою СШ № 60 та 1-а акушерсько-фельдшерська школа.
Змінювалась країна, змінювались погляди на професійну освіту і вимоги до неї, разом з цим змінювались назви середніх спеціальних навчальних закладів. В 1922 р. земська фельдшерська школа отримала назву школа лекпомів, в 1930 р. – акушерсько-фельдшерський технікум, в 1931 р. – медичний технікум, в 1936 р. – акушерсько-фельдшерський технікум і нарешті в 1940 р. перейменована у фельдшерсько-акушерську школу (ця назва залишалась до 50-х років ХХ ст.).
Велика Вітчизняна війна зупинила навчальний процес. Приміщення училища і його бази зруйновані. Був проведений достроковий випуск. Багато викладачів і учнів пішли на фронт.
В 1943 році ще продовжувались бої на заході, а у звільненому Дніпропетровську поновила свою роботу фельдшерсько-акушерська школа. Спочатку заняття проходили у відбудованому силами студентів і викладачів приміщенні на площі Дем’яна Бєдного (до 2012 р. – приміщення 10-ї міської лікарні). Контингент учнів складав 270 осіб.
На республіканській нараді директорів у 1947 році фельдшерсько-акушерська школа була визнана кращою і ввійшла до складу передових учбових закладів.
В 1948 р. на відбудову фельдшерсько-акушерській школі було передано приміщення гуртожитку Дніпропетровського університета (вул. Університетська, 2). Після ремонту школа розмістила тут класи на 426 учнів. Працювало 4 відділення: фельдшерсько-акушерське, медичних лаборантів, фельдшерське і медсестринське. У 1959 – 1960 рр. відкрились 2 нових відділення: зуболікарняне та зуботехнічне. Всього на денній і заочній формі навчались 1200 учнів.
Тільки в 1963 році учні отримали змогу навчатися у власному чотириповерховому будинку по вул. Дніпропетровській, 23 (нині вул. Героїв Сталінграда, 23).
З 1963 року в училищі функціонує анатомічний музей, експозиція постійно поповнюється новими експонатами, що сприяє вирішенню проблем валеології та пропаганді здорового способу життя.
За останні п’ятдесят років школа декілька разів змінювала свою назву: в 60-х роках – Дніпропетровське перше медичне училище, в 70-х – Дніпропетровське базове медичне училище, у 80-х – Дніпропетровське республіканське базове медичне училище №1, в 90-х – Дніпропетровське базове медичне училище №1. А згідно з рішенням XVII сесії Дніпропетровської обласної ради від 28 вересня 2001 року № 442-XVIII Дніпропетровське базове медичне училище №1 шляхом злиття з Дніпропетровським медичним училищем №2 реорганізоване в Обласний комунальний заклад «Дніпропетровське медичне училище».
З 1998 року училище виконує Міжнародну програму реформування сестринської освіти в Україні, яка забезпечує відповідність фаху медичної сестри міжнародним стандартам.
У різні роки навчальний заклад очолювали: Хорошевський А. П., Бойченко П.Н., Грунау А.Р., Глаголєв В.А., Крумбміллер В.В., Меркулов О. М., Левін І. Г., Лорман М. Л., Рось Г. М. За період з 1935 р. керівниками училища призначались талановиті організатори, творчі особистості, які постійно направляли навчально–виховну роботу на вирішення основних завдань освіти, сумісно з колективом викладачів створювали його історію, традиції – Р. Д. Шкроб, В. Г. Бородин, К. О. Мороз, Н. А. Ламза, О. М. Колодочка.
З новим стилем керівництва та передовими формами навчально – виховного процесу в училищі пов’язане ім’я теперішнього директора кандидата медичних наук І.Е.Шаруна, який з 2011 року очолює колектив училища.
Згідно з рішенням XVII сесії Дніпропетровської обласної ради від 28 вересня 2001 року № 442-XVIII Дніпропетровське базове медичне училище №1 шляхом злиття з Дніпропетровським медичним училищем №2 реорганізоване в Обласний комунальний заклад «Дніпропетровське медичне училище».
Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 02 грудня 2016 року № 143-7/VII Обласний комунальний заклад «Дніпропетровське медичне училище» перейменовано в Комунальний вищий навчальний заклад «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради».
Коледж є методичним центром для вищих медичних навчальних закладів області та вищих навчальних закладів І рівня акредитації м. Дніпро щодо удосконалення навчально-виховного процесу та покращення якості підготовки молодших спеціалістів.
Освітня діяльність Дніпровського базового медичного коледжу проводиться згідно з безстроковою ліцензією, відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 20.03.2017 р. № 58-л), якою засвідчується право проведення освітньої діяльності, пов’язаної з наданням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста з ліцензованим обсягом прийому 450 осіб.
Основними структурними підрозділами коледжу є: 3 відділення (фельдшерське, медсестринське, акушерське), 11 циклових комісій, 41 навчальний кабінет, 7 лабораторій, лекційна зала, бібліотека, читальна зала, спортивна зала, тренажерна зала, пункт громадського харчування, актова зала, анатомічний музей, тренажерний кабінет для відпрацювання практичних навичок клінічних дисциплін, музей історії.
В коледжі діє трьохступенева система підготовки фахівців: довузівська – фахова – профільна. Це дає можливість здійснювати прийом студентів в обсязі ліцензії за державні кошти та за кошти фізичних осіб з урахуванням потреб лікувально-профілактичних установ регіону, використовувати ефективні технології навчання, впроваджувати нові системи методичного та інформаційного забезпечення, здійснювати принципи демократизації, гуманізації, гуманітаризації навчально-виховного процесу.
Згідно з наказом Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації з метою проведення усіх видів практики за коледжем закріплено 79 практичних баз, умови яких забезпечують виконання програм у повному обсязі. З керівниками баз практики складені угоди про співпрацю. Термін дії складає 5 років. Для проведення практичних занять на клінічних базах оснащено 37 навчальних кімнат. Ці кімнати мають необхідне методичне та матеріально-технічне забезпечення, оснащені медичним інструментарієм, муляжами, таблицями, предметами догляду за хворими та відповідають потребам навчального плану.
Відповідно до Програми економічного розвитку України на 2016-2020 рр., Національного плану розвитку системи охорони здоров’я та з метою забезпечення якісної підготовки фахівців для галузі охорони здоров’я, покращення якості медичної допомоги населенню, є підготовка нового покоління висококваліфікованих медичних працівників.
Реформа охорони здоров’я, застосування сучасних технологій, визначають нові вимоги до фахівців. У сьогоденній практичній охороні здоров’я потрібні професіонали, які можуть творчо підійти до своєї діяльності. Стратегічним напрямком у вищій освіті є приведення мережі вищих навчальних закладів і системи управління вищою освітою у відповідність із потребами розвитку національної економіки та запитів ринку праці.
Міністерством охорони здоров’я України Дніпропетровська область була обрана для реалізації пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я за європейським зразком.
Згідно з реформою, у м. Дніпро створені фельдшерсько-акушерські пункти, центри первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторії, відкрито нові кабінети, денні стаціонари, стаціонари на дому, перинатальний центр зі стаціонаром, організовано центри паліативної допомоги. Медичні заклади розмежовано на первинну, вторинну та третинну ланки надання допомоги.
В умовах фельдшерсько-акушерського пункту, здоровпункту, домашніх умовах, непередбачених обставинах спеціалісти-медики робитимуть акцент на діагностичну, лікувальну, реабілітаційну, профілактичну, організаційно-методичну, технічну, виробничу функції, а також догляд за хворими.
Підставою для підготовки молодших спеціалістів у місті Дніпро є глибока потреба медичної галузі у спеціалістах, зростання попиту на медичні послуги, запровадження нових форм, переорієнтація охорони здоров’я з принципів лікування та догляду за хворими на принципи збереження здоров’я населення, які акцентовані на індивідуальному та громадському здоров’ї.
Одним з визначальних чинників ефективної діяльності медицини є відповідне кадрове забезпечення. У сьогоденній практичній охороні здоров’я потрібні професіонали, які можуть творчо підійти до своєї діяльності.
Аналіз регіональних потреб у фахівцях-медиках середньої ланки дозволяє зробити висновок про доцільність та своєчасність продовження освітньої діяльності з підготовки фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» у форматі Дніпровського базового медичного коледжу для Дніпропетровського регіону.
Щороку випускники, які навчались на місцях державного замовлення, 100% працевлаштовані.
Випускники, що навчались за кошти фізичних та юридичних осіб також мають змогу отримати перше місце роботи за фахом у лікувально-профілактичних закладах міста та області.
В Дніпровському базовому медичному коледжі розроблено модель підготовки конкурентноспроможних фахівців, яка включає формування особистості високої компетентності шляхом впровадження новітніх технологій навчання.
Пріоритетними напрямками навчально-виховного процесу в Дніпровському базовому медичному коледжі є:
– застосування технологій активного та інтерактивного навчання;
– використання інформаційно-комунікативних технологій (інтернет, Web-сайт, телемедицина, комп’ютерні навчально-тренувальні програми, мультимедійні посібники, електронні навчально-методичні посібники, віртуальні лабораторні роботи);
– підготовка конкурентноспроможних фахівців відповідно до міжнародних стандартів;
– покращення якості медичної допомоги населенню України;
– сприяння ефективному використанню кадрових ресурсів у галузі охорони здоров’я;
– активізація профілактичної діяльності, формування принципів здорового способу життя та зміцнення здоров’я нації.
Виконуючи Закон України «Про вищу освіту», Національну доктрину розвитку освіти, педагогічний колектив використовує ефективні технології навчання, впроваджує нові системи методичного та інформаційного забезпечення.
За матеріалами: